Список музеев (на всякий случай, для себя выписала):
- Іпологічний музей у Слатинянах (Чехія) поблизу м. Хрудим в Пардубицькому районі
- Музей коня в Сомютре (Франція)
- Музей коня у Вердені (Німеччина)
- Музей конярства Росії
- Музей імператорської армії (Китай)
- Музей Дібрівського кінного заводу в Миргородському районі на Полтавщині
И еще несколько цитат:
“Кінь для лікувальної верхової їзди має бути привабливим, гарним,
благородним, щоб «серце глядача раділо через очі», щоб ним милувалися і діти, й
дорослі.”
“Будь-якого коня доволі просто привчити до іноході: його потрібно підкувати
з одного боку – праві або ліві кінцівки. Через короткий час (5 – 7 днів) кінь
рухатиметься набутим алюром. Через 35 – 45 днів, у міру відростання копитного
рогу, коня треба перекувати, прикріпивши підкови на ту саму або протилежну
пару кінцівок.”
“Проведеними дослідженнями встановлено взаємозв’язок груп крові з
конституційними та екстер’єрними ознаками, продуктивністю, відтворною
здатністю, жвавістю та розвитком тварин. Наприклад, в генотипі рисаків класу
2.05 і жвавіше домінує алель Сдт (0,333), а подібних до нього у коней з тихою
жвавістю (2 хв 15 с – 2 хв 20 с на 1600 м) є алель ДК з досить високою частотою
(0,250).“
– Б. М. Гопка, В. Д. Судай, В.Є. Скоцик, “Нетрадиційне конярство”